https://drive.google.com/file/d/1mPx2eqYZ2luPZIel9bTe5yMOmE1li7s-/view?usp=sharing

Як визначити готовність дитини до  школи?

Шановні батьки!

Отже, ваша 6-річна дитина скоро піде в школу. Як хочеться, щоб вона була успішною, щоб все у неї лагодилося: і з навчанням, і з однокласниками, так щоб і вчителька любила її як рідну. Ради цього ми готові на все. Ми учимо малюка читати, розповідаємо про сонячну систему, рахуємо все, що тільки можна злічити. Чи досить цього?

На жаль, ні. Крім інтелектуальної готовності (уміння читати, рахувати, загальна обізнаність), готовність до школи включає інші, дуже важливі характеристики, відсутність яких може дуже ускладнити життя дитини в школі. Самостійність, адекватна самооцінка, уміння планувати і контролювати свою діяльність, міцне фізичне здоров'я, уміння спілкуватися з дітьми і дорослими, висока пізнавальна активність, переважання навчальних мотивів над ігровими – ось перелік найважливіших характеристик, від яких залежить, буде дитина успішним в школі чи ні.

Розглянемо детальніше найважливіші з вищезазначених характеристик. Добре підготовлена до школи дитина повинна 

уміти планувати свою діяльність:

• Якщо дитина може поставити мету і досягти її – ми говоритимемо про високий рівень планування.
• Якщо малюк, поставивши мету, здійснить її лише частково – це середній рівень планування.
• Якщо дії дитини абсолютно не відповідають поставленій меті або дитина діє хаотично, абсолютно не намагаючись досягти мети, ми маємо справу з низьким рівнем розвитку даної якості.

Дуже важлива характеристика готовності до школи – це уміння контролювати результатсвоїх дій:

• Якщо дитина може самостійно порівняти результат своїх дій з поставленою раніше за мету, можна вважати що у неї високий рівень контролю.
• Якщо дитині вдається це тільки частково, за участю дорослих, можна говорити про середній рівень розвитку функції контролю.
• Якщо дитина абсолютно нездатна співвіднести свої результати з поставленим завданням – це низький рівень розвитку контролю.

Мотивація навчання , як прагнення знаходити приховані властивості предметів, закономірності у властивостях навколишнього світу і їх використання – обов'язкова умова готовності дитини до школи.

• При низькому рівні розвитку даної характеристики малюк орієнтується тільки на безпосередньо доступні органам чуття властивості предметів.
• Якщо дитина прагне використовувати деякі узагальнені властивості навколишнього світу, ми констатуємо середній рівень розвитку мотивації учення.
• При високому рівні розвитку навчальної мотивації у дитини спостерігається явне прагнення знаходити приховані від безпосереднього сприйняття властивості навколишнього світу, визначати закономірності і використовувати їх в своїй діяльності.

Розглядаючи рівень розвитку мислення, ми повинні мати на увазі наступне:

• Високий рівень розвитку інтелекту характеризується умінням слухати іншу людину, виконувати такі логічні операції як аналіз, узагальнення, порівняння, класифікація словесних понять.
• При середньому рівні розвитку інтелекту операції порівняння і узагальнення виконуються без помилок, а складніші операції (аналіз, синтез, абстракція і конкретизація) – з помилками.
• Дитина з низьким рівнем демонструє явну відсутність уміння слухати іншу людину, припускається численної помилки у виконанні як простих, так і складніших логічних операцій.

Ми пропонуємо вам на деякий час стати психологами для своєї дитини і постаратися з'ясувати, наскільки дитина готова до школи, визначити її сильні і слабкі сторони. Можливо, у вас виникне питання, чи можуть батьки, не будучи фахівцями, допомогти своїй дитині? Безперечно – так. На думку більшості сучасних фахівців таку діагностику слід проводити за рік-два до початку шкільного навчання, коли проблеми тільки намічаються і найлегше піддаються корекції. Тому, якщо у вас є можливість, не відкладайте справу у довгий ящик, а зустріньтеся з фахівцями, які дадуть конкретні рекомендації щодо вашої дитини.

А зараз ми пропонуємо вам познайомитися з прийомами діагностики і тренування деяких основоположних здібностей: це нескладні, навіть інколи забавні, тестові завдання і вправи. Мета подібних задачок – стимулювати і розвинути мислення дитини. Отже, ви готові? Тоді за справу. Але спочатку – декілька попередніх зауважень, які дозволять зробити процес діагностики приємним і захоплюючим як для вас, так і для дитини.

1. Постарайтеся перетворити всі тестові завдання на захоплюючу гру-дослідження. Хай дитина буде рятувальником, або Шерлоком Холмсом, або маленьким професором.

2. Віднесіться до отриманих результатів філософськи – ми не відбираємо дітей в космонавти. Пам'ятайте, що невисокі результати – це не вирок, а покажчик напряму, в якому можна розвивати дитину. Діти розвиваються неоднаково: одні випереджають однолітків, інші розвиваються поволі. Розвиток третіх нагадує стрибки коника – довго готується, а потім стрибає далеко і легко. Навчена – це теж індивідуальна характеристика. Швидкість і якість засвоєння знань залежить від багатьох чинників. Сюди можна віднести:

• властивості нервової системи;
• способи отримання, переробки і зберігання інформації;
• особові особливості дитини. Спостерігаючи за дитиною, з'ясуйте, за яких умов вона успішна, як швидко вона схоплює суть завдання, як багато часу їй треба, щоб приступити до його виконання.

Всі ці спостереження вам стануть в нагоді, коли дитина попросить у вас допомогти виконати домашні завдання. Всі завдання – в тестах, і їх варіанти, які ви можете придумати самі, спираючись на зразок, можуть служити вправами для розвитку тих якостей, які вони діагностують.

Нейрофізіологічна готовність до школи

Важливим показником готовності до школи є функціональне дозрівання центральної нервової системи, що виражається в так званій асиметрії великих півкуль головного мозку. Кожна півкуля починає виконувати специфічні функції при обробці інформації, що одержується ззовні. Так, права півкуля відповідає за просторове орієнтування, за емоційно-образне сприйняття. Права півкуля схоплює картинку всю цілком, зі всіма деталями, не подрібнюючи її на частини. Дробовим сприйняттям займається ліва півкуля. Саме в ньому знаходяться центри мови, які і дозволяють виділити в навколишньому світі частини, аналізувати їх, вибудовувати логічні причинно-наслідкові ланцюжки. Чим краще виражена спеціалізація півкуль, тим вище рівень сприйняття і переробки інформації. Рівень сформованості асиметрії дозволить визначити тест на праворукість-ліворукість. Дитині пропонується ряд завдань і наголошується, якою рукою вона вважає за краще працювати. Не треба загострювати увагу дитини на тому, що вам важливо, якою рукою вона виконує завдання.

Завдання 1. Попросіть дитину намалювати будь-яку картинку. Відзначте, якою рукою вона це робить. Запропонуйте намалювати цю ж картинку іншою рукою. Порівняйте малюнки, визначте, який з них намальований якісніше, якою рукою дитині було малювати легше.

Завдання 2. Покладіть прямо перед дитиною три коробки з-під сірників і скажіть, що в одному з них захований сірник. Хай вона знайде, в якому. Відзначайте, яка рука активніша при відкритті коробочок.

Завдання 3. Запропонуйте дитині побудувати колодязь з сірників або паличок для рахунку. Яка рука діє активніше?

Завдання 4. Візьміть невеликий м'яч. Запропонуйте дитині пограти в м'яч. Треба буде кидати і ловити його однією рукою. Яка рука діє активніше?

Завдання 5. Запропонуйте дитині щось вирізувати по контуру з листівки. Ведучою вважається рука, яка виконує активну дію.

Завдання 6. Нанизування бісеру або ґудзиків. Ведучою вважається рука, яка виконує активну дію.

Завдання 7. Попросіть дитину відкрити декілька пляшок з кришками, що відгвинчуються. Яка рука діє активніше?

Завдання 8. Дайте дитині шнур середньої товщини, на якому заздалегідь зав'яжіть декілька вузликів. Рука, якій дитина розв'язує вузли, і буде ведучою.

Завдання 9. Попросіть дитину побудувати будинок з кубиків. Рука, яка бере кубики, поправляє їх, і є ведуча.

Підрахуйте, скільки разів права і ліва руки виявлялися ведучими. Якщо більше „плюсів” одержала права рука, означає, дитина праворукий, якщо ліва – ліворукий. Якщо кількість плюсів у правої і лівої руки однакова, то можна говорити про те, що функціональна асиметрія сформована недостатньо. Сьогодні ліворукість не є патологією – ліворуких дітей не треба перенавчати, більш того, це вважається навіть шкідливим. Попросту при навчанні треба враховувати особливості ліворуких дітей.

Проведення співбесіди з дітьми служить для визначення програми навчання, відповідної рівню розвитку, здібностям і здоров'ю дитини. Основною метою співбесіди з майбутнім першокласником і його батьками під час вступу до школи є:

• виявлення рівня дошкільної підготовки, розвитку і готовності до систематичного навчання в школі;
• рекомендації батькам у виборі системи навчання;
• рекомендації батькам по складанню індивідуального плану підготовки дитини до початку навчання;
• консультації з вузькими фахівцями: логопедом, психологом, у разі потреби – з психоневрологією, обстеження на медико-педагогічній комісії для уточнення питання про вибір типу школи: загальноосвітня або спеціальна (коректувальна).

Завчасний прогноз труднощів і своєчасна допомога з боку батьків, вчителів, фахівців – завдання, що стоїть перед колективом школи при першому знайомстві з майбутнім першокласником. В даний час є альтернативні форми навчання, і перед батьками відкривається ряд можливостей. Можна віддати дитину в школу з 6 або з 7 років, навчати дитину в приватному або державному навчальному закладі. Вирішити це питання за допомогою вихователів, вчителів і психологів батьки можуть тільки визначивши ступінь його готовності до школи. Які критерії готовності дитини до навчання в школі?

До початку навчання в школі у дитини повинні бути розвинені елементарні математичні уявлення, вона повинна знати:

• склад чисел першого десятка (з окремих одиниць і з двох менших чисел);
• як одержати число першого десятка, додаючи одиницю до попереднього і віднімаючи одиницю з наступного за ним в ряду;
• цифри 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9; знаки +, - =, >, <;
• назву поточного місяця, послідовність днів тижня.

Вона повинна вміти:

• називати числа в прямому і зворотному порядку;
• співвідносити цифру і число предметів;
• складати і вирішувати задачі в одну дію на складання і віднімання;
• користуватися знаками арифметичних дій;
• вимірювати довжину предметів за допомогою умовної міри;
• складати з декількох трикутників, чотирикутників фігури більшого розміру;
• ділити круг, квадрат на 2 і 4 частини;
• орієнтуватися на аркуші паперу в клітинку.

До початку навчання в школі з розвитку мови діти повинні вміти:

• будувати складні пропозиції різних видів;
• складати розповіді по картині, серії картинок, невеликі казки;
• знаходити слова з певним звуком; визначати місце звуку в слові;
• складати пропозиції з 3-4 слів;
• членувати прості пропозиції на слова;
• членувати слова на склади (частини);
• розрізняти різні жанри художньої літератури: казку, розповідь, вірш;
• самостійно, виразно, послідовно передавати зміст невеликих літературних текстів, драматизувати невеликі твори.

У області уявлень про навколишній світ:

• уміти розрізняти за зовнішнім виглядом рослини, поширені в даній місцевості;
• мати уявлення про сезонні явища природи;
• знати свою домашню адресу, прізвище, ім'я, по батькові батьків.

 Які критерії психологічної готовності дитини до школи?

1. Соціально-психологічна готовність до школи:

• мотивація до навчання (хоче йти в школу, розуміє важливість і необхідність учення, виявляє виражену цікавість до отримання нових знань);
• уміння спілкуватися з однолітками і дорослими (дитина легко вступає в контакт, неагресивна, уміє знаходити вихід з проблемних ситуацій спілкування, визнає авторитет дорослих);
• уміння прийняти навчальне завдання (уважно вислухати, за потреби уточнити завдання).

2. Розвиток психологічних функцій, які мають значення для навчання у школі:

• розвиток дрібних м'язів руки (рука розвинена добре, дитина упевнено володіє олівцем, ножицями);
• просторова організація, координація рухів (уміння правильно визначати вище - нижче, вперед - назад, зліва - справа);
• координація в системі очей - рука (дитина може правильно перенести в зошит простий графічний образ - узор, фігуру - зорово сприйманий на відстані (наприклад, з книг);
• розвиток логічного мислення (здатність знаходити схожість і відмінності різних предметів при порівнянні, уміння правильно об'єднувати предмети в групи за загальними істотними ознаками);
• розвиток довільної уваги (здатність утримувати увагу на виконуваній роботі протягом 15-20 хвилин);
• розвиток довільної пам'яті (здібність до опосередкованого запам'ятовування: пов'язувати матеріал, що запам'ятовується, з конкретним символом /слово - картинка або слово - ситуація).

Які вимоги пред'являє школа до розвитку мови дитини?

• Уміння правильно вимовляти всі звуки мови і розрізняти їх на слух
• Уміння вживати різні частини мови точно по сенсу
• Уміння використовувати в мові синоніми, антоніми, іменники з узагальнюючим значенням
• Уміння відповідати на питання і задавати їх
• Уміння самостійно передавати зміст літературних текстів
• Уміння складати розповіді про предмети (за планом, запропонованому дорослим, по картинці, по серії сюжетних картинок)
• Кругозір (уявлення дитини про світ достатньо розгорнене, розвинена пам'ять, увага, інші інтелектуальні здібності).

 Однозначно відповісти на це питання не можна, оскільки необхідно враховувати ряд чинників, що визначають підготовленість дитини до навчання. Саме від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово і особово, а також як стан здоров'я дитини і залежатиме, з якого віку її необхідно почати навчання в школі. Має значення весь комплекс чинників, що визначають рівень розвитку дитини, при якій вимоги систематичного навчання не будуть надмірними і не приведуть до порушення її здоров'я. Нагадаємо, що у дітей, не підготовлених до систематичного навчання, важче і довше проходить період адаптації (пристосування) до школи, у них набагато частіше виявляються різні труднощі навчання, серед них значно більше неуспішних, і не тільки в першому класі.

Які заняття корисні для дитини в період його підготовки до школи?

• Розвиток дрібних м'язів руки: робота з конструкторами різного типа; робота з ножицями, пластиліном; малювання в альбомах (олівцями, фарбами).
• Розвиток пізнавальних здібностей (розвиток пам'яті, уваги, сприйняття, мислення).

 Від того, як складеться шкільне життя у дитини, багато в чому залежить його майбутнє. Коли діти вступають до школи, вони обов'язково проходять співбесіду, іноді тестування. Педагоги перевіряють знання, навички, уміння дитини, зокрема, уміння рахувати і читати. Завдання психолога зовсім інша – виявити психологічну готовність до шкільного навчання. Психологічну готовність до школи бажано визначити за рік до передбачуваного надходження, оскільки в цьому випадку є час змінити те, що потребує корекції. На жаль, багато батьків думають, що готовність до школи полягає тільки в розумовій готовності. Тому вони, не жаліючи сил, водять свою дитину на заняття по розвитку пам'яті, уваги, мислення.

Проте готовність до школи має ряд і інших параметрів.

Найважливішим компонентом шкільної готовності психологи вважають мотиваційну готовність, тобто наявність мотивації до навчальної діяльності. При цьому відрізняють зовнішню і внутрішню мотивацію. Якщо запитати дитину, чи хоче вона в школу, то більшість відповість: "Хочу". Але це "хочу" буде різним. Зовнішня мотивація пов'язана із зовнішньою атрибутикою, наприклад, "хочу портфель, як у брата" або "хочу красивий пенал". Внутрішня мотивація пов'язана з безпосереднім бажанням вчитися, знаходити знання. Треба сказати, що в першому класі успішніше вчаться діти із зовнішньою мотивацією, оскільки їх бажання реалізуються, а серйозного навантаження на інтелект поки немає.

Ще одним компонентом шкільної готовності є вольова готовність. Це означає уміння дитини діяти по команді, відповідно до встановленого зразка. Дитина повинна уміти слідувати заданим правилам, нехтуючи своїми безпосередніми бажаннями.

Важливим компонентом є також комунікативна готовність. По-перше, дитина повинна мати навички взаємодії як з дорослими (вчителями), так і з однолітками. У спілкуванні з дорослими дитина повинна усвідомлювати контекст спілкування і уміти діяти, виходячи з цього контексту. По-друге, дитина повинна достатньо спокійно себе відчувати в умовах конкуренції, адже шкільне життя – це змагання!

Дуже важлива мовна готовність дитини. Дитина повинна уміти спілкуватися в діалозі, уміти ставити питання, відповідати на питання, мати навик переказу.

Приклади тестів для дитини    під час перевірки підготовки до школи.

Мотиваційна готовність дитини до навчання

1. Ти вже підріс і восени підеш не в дитячий садок а до школи.  Ти хочеш ходити до школи? Чому?
2. Де, на твою думку, цікавіше, у школі чи в дитячому садку? Чому?
3. Чим займаються у школі діти? Що ти знаєш про школу?
4. Кого в школі вважають хорошим учнем? А кого  - ні?
5. Що тобі подобається робити у вільну хвилину? Чи відвідуєш ти якусь спортивну секцію, гурток, малюєш, вирізаєш?
6. Ти йдеш до школи і по дорозі зустрічаєш своїх друзів. Вони тобі пропонують погратися. Що ти вибереш: підеш до школи чи пограєшся з друзями?

Розумова готовність. Поняття про навколишній світ

1. Назви своє прізвище, ім’я, по-батькові.
2. Скільки тобі років? Коли твій день народження?
3. Назви членів своєї родини.
4. Чи читають тобі батьки казки? Чи граєш ти з ними в ігри? Які саме?
5. Як звати твою маму? Тата?
6. На якій планеті ти живеш?
7. В якій країні ти живеш?
8. Назви адресу за якою ти живеш?
9. Яких ти знаєш свійських тварин? Птахів?
10. Назви диких тварин.
11. Які тварини взимку сплять? (ведмідь, їжак, білка, борсук)
12. Яких ти знаєш зимуючих птахів? Перелітних?
13. Чим свійські тварини відрізняються від диких тварин?
14. Чим зимуючі птахи відрізняються від перелітних?
15. Чим пташка відрізняється від тварини?
16. Чим місто відрізняється від села?

Розумова готовність. Узагальнення

1.  Назви одним словом.

Буряк, цибуля, морква, часник – (овочі).

Плаття, куртка, сорочка, спідниця – (одяг).

Стіл, шафа, крісло, стілець, диван – (меблі).

Трамвай, поїзд, автобус, метро – (транспорт).

Понеділок, середа, четвер, - (дні тижня).

Січень, березень, червень – (місяці).

Мама, брат, сестра, бабуся – (родина, сім’я).

Оса, комар, муха, метелик – (комахи).

Ткаченко, Франко, Солоданюк – (прізвища).

Полуниця, малина, смородина – (ягоди).

2. Скороти речення.

До нас на подвір’я прилетіли ворона, сорока, ластівка, горобець.

(До нас на подвір’я прилетіли птахи.)

На городі росте морква, гарбуз, цибуля, редиска.

(На городі ростуть овочі.)

У кімнаті є крісло, диван, стілець, ліжко.

(У кімнаті є меблі.)

У зоопарку ми бачили бегемота, тигра, мавпочок та жирафів.

(У зоопарку ми бачили екзотичних тварин.)

Діти біля школи посадили калину, бузок, жасмин, барбарис.

(Діти біля школи посадили кущі.)

У мами в шафі є пальто, шуба, спідниця, сукня.

(У мами в шафі є одяг.)

Розумова готовність. Знайди зайве

Озеро, море, калюжа, океан, ставок. (калюжа)

Зелений, жовтий світлий, білий, червоний. (світлий)

Артем, Коля, Сергій, Наталка, Олексій, Діма. (Наталка)

Щука, карась, черепаха, сом, окунь. (черепаха)

Мама. Тато, син, сестра, гість, бабуся. (гість)

Жовтий, блакитний, білий, темний, синій. (темний)

Встанови закономірність

Намалюй 4 геометричні фігури так, щоб у кожному рядку вони розташовувалися по-різному.

Пізнавальна активність. Просторове уявлення

1 Поняття «праворуч, ліворуч, вгорі, внизу».

Завдання за малюнком.

Покажи в зошиті лівий верхній кут, правий нижній кут, середину зошита, лівий нижній кут, правий нижній кут.

2 Поняття «схожі».

Завдання з геометричним матеріалом.

Що в кімнаті схоже на прямокутник, круг, трикутник?

3 Поняття «однакові».

Які предмети в кімнаті ми можемо вважати однаковими?

4 Поняття «під, над, поруч, за, на, у, з-за, з».

Завдання за малюнком.

5 Поняття «попереду, позаду, поряд, після, перед».

Завдання з геометричними фігурами вишикуваними в рядок.

Пізнавальна активність. Пошук логічних зв’язків

1.Чим буде?                Ким буде?

- зерно пшениці    - дівчинка

- аркуш паперу      - цуценя

- дошка                    - яйце

- цеглина                 - ікринка

- тканина                 - гусеня

2. Послухай пари слів. Спробуй сам знайти пару.

небо-місяць         хмара- дощ

собака- …            заєць - …

килим - …            квіти - …

жаба - …              відро - …

3. Як ти розумієш речення?

Дівчинка збирає листочки. Листочки, зібрані дівчинкою.

Їжачок збирає груші. Груші, зібрані їжачком.

4. Закінчи речення.

Весною квіти… Літом квіти …

Восени земля вкрита … Взимку земля вкрита …

Оля пішла в кіно, хоча… Мишко почав їсти суп, але …

Катя посадила сестру на санки і … Діти взяли кошики для грибів, та раптом …

Якщо взимку сильний мороз, то … Хлопчик захворів, тому, що …

5. Встав речення пропущені слова.

Увечері мама … з роботи.

Вдома вона готує смачну … для всієї сім’ї.

Всі їй … прибирати і … посуд.

Тільки кішка Мурка … на дивані.

Зробивши …, сім’я відпочиває.

Пам'ять. Зорова пам'ять.

 1 Розглянь малюнок. Спробуй запам’ятати всі предмети, що там зображені. (Малюнок повинен містити не менше 6 зображень).

2 Подивись на таблицю, запам’ятай пари картинок. (демонструємо таблицю 10-15 сек.). Тепер намалюй фігурки, що були зображені напроти кожного малюнка.

Вербальна пам'ять

1) Пам'ять на числа.

5, 1, 3 – повтори.

6, 4, 8, 1 – повтори.

2, 7, 5, 3, 6 – повтори.

2) Запам’ятай та повтори слова.

Конверт, зима, будинок, книги, стілець, ведмідь, вікно, горобець, ліс, ранок. (дитина повинна запам’ятати не менше 6 слів).

3) Запам’ятай та повтори фрази.

У саду виросли гарні троянди.

Оленка прочитала цікаву книжку.

Мама купила Петі нову машинку.

У Надійки вдома є котик Мурчик та песик Гай.

4) З прочитаних слів назви тільки взуття.

Цвях, колесо, машина, черевики, трактор, чоботи, кросівки, молоток, туфлі, кошик, босоніжки, тапочки.

5) Запам’ятай і повтори словосполучення.

Червоне яблуко, синя куля, біла серветка, запашна троянда, похмуре небо.

Кмітливість дитини

1 Послухай завдання і дай відповідь на питання.

Хто вищий?

 Петро вищий за Дмитра. Дмитро нижчий за Петра. (Петро)

Що важче?

 Груша важча за яблуко, а яблуко важче за персик. (Груша)

 Хто прокидається раніше?

 Уранці у нашій родині тато прокидається після бабусі. Бабуся прокидається після мами, а я – піднімаюся після тата. (Мама).

 Хто бігає швидше всіх, а хто повільніше?

 Хлопчики бігали наввипередки. Сашко прибіг швидше за Миколку. Миколка швидше за Петрика. (Швидше – Сашко, повільніше - Петрик).

 Яку рибу спіймано раніше, а яку пізніше?

 Рибалка спіймав окуня, йоржа і щуку. Щуку він спіймав раніше ніж окуня, а йоржа – пізніше, ніж окуня. (Раніше – щуку, пізніше - йоржа).

Увага дитини

1 Гра «Повтори рухи».

На слово «небо» - підніми руки вгору.

На слово «вода» - руки поперед себе.

На слово «земля» - руки вниз.

На слово «вогонь» - кругові рухи руками .

2 Послухай слова. Яке слово вжито частіше за інші?

Стіл, будинок, ліс книга, м’яч, літо, колесо, квітка, олівець, будинок, ключ, мураха, кораблик, груша, синиця, сосна, хмара, будинок, шафа, літак, паркан.

3 Виконай таке завдання.

Якщо почуєш назву квітки – плесни в долоні, якщо почуєш назву птаха – помахай руками, якщо почуєш назву дерева – поклади руки на коліна.

(Перш ніж починати завдання з’ясуйте чи всі назви вжиті в завданні відомі дитині.)

Дятел, ромашка, береза, тюльпан, горобець, осика, сова, кульбаба, волошка, голуб, тополя, гвоздика, дуб, ялина, ластівка, троянда, сосна, пролісок, лелека, волошка, пальма, чапля.

Навчання грамоти. Звуки, букви, склади

1. Які ти знаєш голосні звуки? Приголосні?
2. Який перший звук в словах: сосна, книга, осінь?
3. Яким звуком закінчується слова: комар, шуба, журавель.
4. Придумай слова, що починаються звуками: [с, в, к].
5. Порахуй склади у слові.

      Кіт, сова, яблуко, птах.

1. Придумай  слово, у якому є два (три) склади.

Навчання грамоти. Слова. Речення

1 Прочитай слова. (три слова)

2 Склади з розрізних букв такі слова: душ, вітер, сонце.

3 Розглянь малюнки. (Дитині пропонують картинку з 5-6 малюнками). Чітко вимовляй назву кожного предмета. Намалюй в рамочках стільки кружечків, скільки літер у слові. Голосні звуки познач червоним кольором, а приголосні – синім.

4 Послухай речення, визнач кількість слів у реченні.

5 Придумай речення  з 2-3 слів в якому про щось запитується.

6 Придумай речення зі словом квітка (небо, трава тощо).

7 Переказ. Послухай і перекажи текст.

Червоний гребінець

У нашого півника червоний гребінець. Вночі кури лягають спати. Тоді він бере свій гребінець і розчісує свій хвіст. Потім він знову кладе свій гребінець на голову. А вдень ходить розпустивши хвіст.

Кішка

Мишко і Жанна гуляли. Вони побачили кішку. Діти пожаліли кішку і забрали її додому. Тепер кішка живе у Мишка і Жанни.

Кролики

Батько купив двох кроликів. Кролики були красиві. Шерсть у них була м’яка, хвостики пухнасті вуха довгі. Діма посадив їх у клітку. Кролики їли буряки, капусту, моркву. До осені кролики стали зовсім великі.

Мурашка

Мурашка знайшла велике зерно. Воно було для неї дуже важке. Мурашка покликала на допомогу інших мурашок. Разом вони легко дотягли зерно в мурашник.

Фонематичний слух

Знайди зайве.

(Темп читання повинен бути помірно швидким. Якщо дитина відчуває труднощі, слід зменшити темп до помірного чи повільного. Відповідно до зниження темпу читання слів, знижується якісний показник виконання завдання дитиною.)

-          Рама, рама, рама, рама, лама, рама;

-          Поріг, поріг, періг, поріг, поріг;

-          Рампа, лампа, рампа, рампа, рампа;

-          Коса, коса, коза, коса, коса, коса;

-          Сірка, зірка, сірка, сірка, сірка, сірка;

-          Світ, світ, світ, цвіт, світ, світ;

-          Шар, шар, шар, шар, шарф, шар;

-          Шашка, шашка, шашка, чашка, шашка;

-          Гора, кора, гора, гора, гора, гора;

-          Гірка, зірка, гірка, гірка, гірка;

-          Голос, колос, голос, голос, голос.

Повтори скоромовки.

В чаплі чорні черевички.

Чапля чапа до водички.

********************

Пильне поле пильнували,

Перепелів полювали.

********************

Косар скосив увесь овес.

Математичні здібності. Арифметичні уміння

1 Назви числа у зворотньому порядку від 10 до 1 .

2 Полічи від 7 до 2. Від 3 до 6. Від 8до3.від 10 до 5.

3 Яке число більше: 7чи 6? На скільки?

Яке число менше: 9чи 8 ? На скільки?

Яке число стоїть перед 5? Перед 10?

Яке число наступне після 8? Після 6?

4 Скільки фруктів потрібно домалювати, щоб знаки були правильні. Робота з малюнком.

5 Задачі.

На лужку серед лози заховалось 2 кози.

У густій рясній траві випасаються ще дві.

Порахуємо гуртом, скільки кізок тих разом?

Чи можна розділити 5 грушок порівну між двома дівчатками

Сидів хлопчик біля річки,

І спіймав він 3 плотвички.

Кошенятко одну вкрало,

Скільки тих плотвичок стало?

Три веселих киці грались на травиці.

Мурчик теж до них прибіг,

Скільки кошенят усіх?

Їжачок по лісі біг, ніс сім яблук на пиріг.

Одне впало, покотилось.

Скільки яблук залишилось?

Їжачок по лісу йшов, на обід грибів знайшов.

Під березою – чотири, три грибочки під дубком.

Скільки їх було разом?

Три сови і два сичі. Скільки всіх їх – полічи?

Одну грушу Мишко мав,

Ще чотири – братик дав.

На подвір’ї Мишко сів,

І п’ять грушок зразу з’їв .

І подумав: - Чи не мало?

Скільки грушок ще зосталось?

Колір, розмір, геометричні фігури

1 Які фігури ти бачиш на малюнку. (Дитині пропонують набір основних геометричних фігур: круг, прямокутник, квадрат, трикутник, овал. Якщо дитина гарно знає подані вище фігури – пропонують додатково трапецію, ромб, півкруг, шестикутник).

2 Які фігури не мають кутів? (круг, овал).

У якої фігури 3 (4) кути?

3 Подивись на малюнок і скажи які кольори має веселка? Скільки їх? Яких кольорів у них немає?

4 Вправи на визначення протилежних понять(спочатку за малюнком, а потім усно). «високий – низький, широкий – вузький, довгий – короткий, товстий- тонкий, великий - малий».

5 Склади предмет (візерунок) з геометричних фігур.

Наприклад кораблик – з трапеції та трикутника, будинок – з квадрата та трикутника, тощо.

6 Встановлення зв’язків.

Кому належить тінь?

Хто в якому будинку живе? (про тварин, наприклад).

Що трапиться з чашкою якщо вона упаде зі столу?

Що залишається на асфальті після дощу?

Поняття часу

1 Назви дні тижня по порядку.

2 Який день тижня буде після середи? Наступний після п’ятниці?

3 Скільки всього днів має тиждень?

4 Назви які ти знаєш місяці.

5 Назви літні місяці. Зимові. Весняні. Осінні.

Скільки місяців триває рік.

Що триває довше тиждень чи 7 днів?

Коли ми снідаємо, обідаємо, вечеряємо?

Назви часини доби по порядку.

Що настає раніше – вечір, чи ранок? День чи ніч?

Рівень мовного розвитку

1) чітко повтори кожне слово.

Літак, пилосос, заєць, курча, огірок, шапка, шишка, очерет, щука, ящірка, жирафа, їжаки, картина, паркан, ключ, пень, джміль, чашка, бджола,  м’яч.

2) Яке слово ти чуєш? (Дорослий вимовляє окремо кожен звук).

Л – и – с, к – о – с – а, ч – а – п – л – я , б – о – ч – к – а.

3) Розглянь малюнок. Які слова відповідають на питання Хто? Що?

4) Добери слова протилежні за значенням.

Великий, веселий, широкий, маленький, високий, добрий, здоровий, бідний, старий, сухий, гучний, розумний, товстий, холодний, твердий, перший.

5) Назви слова за аналогією: світлий – світліший, тонкий – тонший.

Широкий - …                   великий - …

Кислий - …                       хороший - …

Солодкий - …                   поганий - …

6) Утвори пестливі слова, наприклад:

Кіт – котик, стіл – столик.

Заєць - …                           хата - …

Мама - …                           книга - …

Ліс - …                               стілець - …

Машина - …                      квітка - …

Ваза - …                             хустка - …

7) Утвори нові слова, наприклад:

Ваза зі скла – скляна ваза.

Будинок із цегли -…

Кораблик з паперу - …

Шапка із хутра - …

Шкарпетки з вовни - …

8) Склади розповідь за серією малюнків